Днями в мережі з'явилось тригодинне інтерв'ю двох російських пропагандистів Дудя й Невзорова. Ми б не звернули увагу на цей продукт, якби останні 3 роки старий пітерських заказаний пропагандист не мав українського громадянства.
Узагальнення та інші прийняття маніпулювання, який Олександр Глібович використовує у своїй творчості ще з 80-х, коли Юрій Дудь тільки народився, нікуди не поділись. Теми й “скелети” що було пред'явлено та розтрощено під час інтерв'ю не додали образу пірата-агітатора в еміграції нічого нового. Его Невзорова можливо потішило за 3 години ефіру, але до знищення агресивних наративів з кремля не наблизилась ні на міліметр.
Заказухою “перло” від цієї завіральної бесіди. Попереднє інтерв'ю було 7 років тому, ситуація змінилась докорінно, але персонажі іноагентів “грають” як завжди.
Цінність Невзорова як антиросійського агітатора близька до нуля. Навіщо було його “нагороджувати” українським громадянством незрозуміло. Хоча, якщо оцінювати його “творчість” на телеграмканалі як “розводку” російської опозиції, то ціль Луб'янки - досягнуто.
Для українських студентів, яки вивчають медіагігієну цей приклад буде 101-м. Як багато контенту створити, але все “мимо”. Обставини так склались…зірки вишикувались особливим чином. Росіяни - “орки”, але вони самі жертви, їх типу варто пожаліти…
Інший інфоциган вже з екс- вітчизняних (Арестович) давно закликав “не расчеловечивать” ворога. Пішов слідом за флагманом ЧФ.
Щось мене підказує, що перевзування Невзорова вже так добре помітно, що його внесок у справжню, а не імітаційну інформаційну війну з російською державою, дорівнюю 0. Суцільна балаканина з повсякчасним самовихвалянням. Цього разу навіть спаринг-партнер з “шибкої порості” не допомагає.
В.Головченко.
Немає коментарів:
Дописати коментар