Відверто кажучи, я не знаю куди ми рухаємося. Глобально. В контексті Херсонської області.
Нас рятує лише річка Дніпро і Сили оборони. Робиться багато всього, але в динаміці, споглядаючи, як насувається, а точніше розширюється так звана червона зона, і якими темпами - оптимізму мало.
Ще півтора роки тому можна було доїхати до Станіслава, рік тому проїхатися Перекопською в Херсоні, в пів року тому приїхати в Білозерку.
Зараз Станіслав фактично село-привид, Білозерка вже скоро стане повністю невїзною, а Перекопська - це вулиця смерті.
Вже Чорнобаївка, яка почала після деокупації відновлюватися - відчуває на собі небезпеку від ворожих дронів. Вони фактично почали кошмарити трасу, що сполучає Херсонську і Миколаївську області.
Біля в'їздної стели Херсона постійно детектуться дрони росіян.
Декілька місяців тому лише в Херсоні було близько тисячі атак дронами щотижня, в зараз вже перевалило за півтори тисячі.
Так, ми зробили рекомендації для цивільних як убезпечитися від дронів, але це краплина в морі.
Глобально ми вплинути на ситуацію, яка далеко невтішна, не можемо, але якось працювати з населенням необхідно.
Антидронові сітки, на жаль, в Херсоні тільки зараз почали застосовувати. РЕБи нас глобально не врятують, бо ворожі РСЗВ спокійно можуть накрити цілі квартали, а за потреби не пожаліють і декілька КАБів, щоб усунути перешкоди та загрози.
Фактично що півроку збільшується перелік населених пунктів Херсонщини і частини Херсона, з яких є обов'язкова евакуація.
Питання куди евакуюватися і як далі бути то інше питання.
Херсонці пристосувалися до щоденної небезпеки, але звикнути до цього неможливо.
Пів року тому окупанти анонсували у своїх помийках атаки на АЗС в Херсоні, і зараз ми можемо це споглядати.
В деяких районах міста закриваються магазини, і мешканцям доводиться долати певну відстань під відкритим небом, щоб сходити купити хліба.
Восени, коли спаде листя з дерев, ситуація стане ще гіршою. Росіяни почнуть засипати мінами-пелюстками дороги міста. Вони це і так роблять, але осінь і опале листя - сприятиме тому аби збільшити об'єми атак на мирних мешканців міста, щоб змусити їх ще більше деморалізувати, виїхати, збільшити невдоволення і т.п. Це сприятлива середа, яку можна підкріпити ІПСО і качати ситуацію в необхідному напрямку.
Атаки на критичну інфраструктуру також веде до того, що опалення і водопостачання в деяких районах міста може бути під питанням (а в деяких його вже давно немає). Дякуємо комунальникам, які роблять неможливе в нинішніх умовах.
І хоча в місті та області досі багато організацій, які допомагають населенню, ми все ж бачимо, як вони видихаються, хтось релокується, бо небезпека зростає в геометричній прогресії.
Херсон - це фронтове обласне місто, яке щодня під атакою, але яке досі живе життям. Якщо це все усвідомити, це щось неймовірне.
Ю.Антощук.
Немає коментарів:
Дописати коментар