середа, 9 липня 2025 р.

Екскурсії по адресам репресованих одеситів



Відома міська гідеса Віолета Дідук  запропонувала незвичний ракурс вивчення міської історії. Трагічні адреса Одеси. Ось що вона написала:

"Одеські дворики-це не тільки білизна, коти і анекдоти про сусідів.

Це і про історії, в тому числі трагічні. Історії, які налаштовують на роздуми.



Фасад будинку 71 по вулиці Ніжинській і дві маленьких непомітних таблички з віконечками замість фотографій.


Це типові таблички проекту «Остання адреса- Україна». Таким способом вшановують жертв репресій радянського режиму.

Зазначаються дані людини, за що було ув'язнення і коли реабілітовано. А чому немає фотографій?


А хто ж зберігав фото репресованих родичів…


За сухими даними з табличок-цілі сімейні трагедії.



Наприклад, в будинку на Ніжинській у квартирі 12 мешкали два брати – Сергій та Микола Кудрявцеви.



Сергій Кудрявцев (нар. 1881) був капітаном царської армії, потім полковником в армії Денікіна. Служив до 1920 р. Після розгрому денікінців, емігрував до Болгарії. Повернувся в СРСР в 1923 р., жив в Одесі. До арешту – бухгалтер Одеського трамвайного тресту. Арештований в лютому 1938 р., та звинувачений в тому, що був одним з керівників воєнно-офіцерської повстанської організації.



Микола Кудрявцев (нар. 1887) – офіцер царської і гетьманської армій. Тричі заарештований. Жив в Одесі, працював обліковцем артелі 'Вінмінвод'. Заарештували через два місяці після старшого брата, в квітні 1938 р., за звинуваченнями в участі в тій самій воєнно-офіцерській організації.

Обидва брати розстріляні. І реабілітовані посмертно.


Таких знаків в Одесі небагато. Але, якщо згадати всіх жертв репресій, то, мабуть, не вистачить фасадів у нашому місті.


Про ці та інші історії приходьте дізнаватись 13.07 о 17:00 на екскурсії «Одеські двори та їхні мешканці» (Дворики не туристичного центру).

Стартуємо від фонтану на Соборній площі. Обов'язковий попередній запис.

Немає коментарів:

Дописати коментар