Rosa Balfour директорка Carnegie Europe пише, що після тривожних сигналів Європа зрозуміла, що більше не може покладатися на свого давнього союзника, США. Тому формується нова стратегія, що тримається на трьох опорах.
Перша — Україна як передова лінія оборони. Лондон і Париж ініціюють коаліцію підтримки Києва, прагнучи перетворити його на «сталевого дикобраза». Формат дозволяє залучити європейські країни навіть за відсутності єдності в межах ЄС.
Важливим кроком у цьому плані стала відмова Франції та Великої Британії від тривалих суперечок і відновлення безпекового партнерства.Друга — переосмислення оборони. Країни ЄС розпочали безпрецедентне збільшення військових витрат, і найяскравіший приклад — Німеччина. Вона змінила політику щодо державного боргу, що дозволило збільшити витрати на оборону. Проте гроші — не панацея. Без інтеграції оборонної промисловості, спільних закупівель і технологічних інновацій Європа все ще залишиться вразливою.
Третя — вихід на глобальну арену. Американський протекціонізм штовхає ЄС до диверсифікації торгівельних зв’язків. Після років застою ожили переговори про ЗВТ з Індією, підписано угоду з МЕРКОСУР, відкриваються нові можливості з країнами Перської затоки та Південно-Східної Азії. Таким чином, ЄС прагне стати центром глобальної економічної альтернативи.
Європа вступає в еру, де безпека й геополітична самостійність потребують жорстких рішень та значних ресурсів.

Немає коментарів:
Дописати коментар